В 2013-2014 н. р.

в Кобиловолоцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 175 учнів

Працює 28 педагогічних працівників та 15 працівників обслуговуючого персоналу

Виставка до Дня Соборності України експонується в бібліотеці школи з 22.01 по 30.01. Запрошуємо усіх!

29.01 у школі відбулася інформаційна година “Героям Крут присвячено”. Діти мали можливістьпереглянути відеопрезентації, короткометражні фільми, прослухали виступ вчителя історії Нападій О.Є.

Вітаємо!!!

Переможців ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних дисциплін

Інформатика

Підборочинська Надія – 9 клас – І місце

Голембйовський Михайло – 10 клас – І місце

Поперечна Дарія – 11 клас – І місце

Тригук Ігор – 10 клас – ІІ місце

Інформаційні технології

Голембйовський Михайло – 10 клас – ІІ місце

Тригук Ігор – 10 клас – ІІІ місце

Лукава Іра – 11 клас – ІІІ місце

Німецька мова

Вислоцька Неля – 8 клас – ІІ місце

Колцун Зоряна – 9 клас – ІІ місце

Чех Діана – 9 клас – ІІІ місце

Бурачак Лілія – 10 клас – ІІ місце

Їжак Наталія – 11 клас – ІІ місце

Гекавчук Лілія – 11 клас – ІІІ місце

Історія

Сівіцька Юлія – 11 клас – ІІ місце

Хімія

Предик Христина – 7 клас – ІІІ місце

Українська мова і лутература

Вислоцька Неля – 8 клас – ІІ місце

Трудове навчання

Бараник Володимир – 11 клас – ІІІ місце

І семестр 01 вересня – 29 грудня

ІІ семестр 15 січня – 25 травня

Розклад дзвінків

1 урок 9.00   – 9.45

2 урок 10.00 – 10.45

3 урок 11.05 – 11.50

4 урок 12.10 – 12.55

5 урок 13.10 – 13.45

6 урок 14.05 – 14.50

7 урок 15.00 – 15.45

8 урок 15.50 – 16.35

                слова – Поліщук М.М.
               музика – Шидловський В.М.
Рідна школо – ти гордість і слава
Всіх навчаєш, знання нам даєш,
Щоб міцніла вкраїнська держава,
Щоб знаннями багатшали ми.

Сміється сонце в кожному вікні
І дзвоник весело мелодію співає,
Як в рідній школі хороше мені,
Вона мене щоднини зустрічає.

Ми вдячні Богу, що живемо тут,
Що в рідній школі дух гартуєм й тіло,
Що тут шанують чесний людський труд.
Що тут вчимось натхненно та уміло.

Тут дні проходять, наче у раю,
Тут у любові виростають люди
І знаємо, що школу цю свою
Ніхто із нас ніколи не забуду де.

Галанджій Юрій Петрович
Народився 10 листопада 1942 року в с. Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області.
Батьки були працівниками сільського господарства.
У 1959 році закінчив Кобиловолоцьку середню школу і в 1960 році поступив в Хоростківське училище механізації сільського господарства, в липні того ж року був направлений у складі групи в Казахстан – на сільськогосподарські роботи. Після річного навчання в училищі військовим комісаріатом був направлений на курси водіїв, які закінчив у 1961 році.
З 1961 по 1964 рік проходив строкову військову службу у взводі розвідки МСП (м. Ужгород).
З 1964 по 1967 рік навчався в Тульському Артилерійському училищі, яке закінчив з відзнакою (м. Тула, Росія).
З 1967 по 1973 рік проходив службу в Закавказькому військовому окрузі на посадах Командира взводу, командира артилерійського дивізіону (с. Кобі Бакинського району).
З 1973 по 1977 рік слухач Військово-політичної академії (м. Москва, Росія).
З 1977 по 1983 рік проходив службу в Прикарпатському військовому окрузі на посаді заступника командира полку по політчастині (м. Теребовля та м. Коростень).
У 1982 році був направлений для надання допомоги сільському господарству у збиранні врожаю, за що був нагороджений орденом «Знак Пошани».
З березня 1983 по грудень 1984 року проходив службу в обмеженому контингенті Радянських військ в Республіці Афганістан на посаді секретаря партійної комісії при політвідділі мотострілецької дивізії. В період проходження служби в Афганістані неодноразово брав участь в бойових діях, за що був нагороджений орденом Червоної зірки.
Після аварії на ЧАЕС, буквально через 8 днів, з 5 по 17 травня 1986 року у складі 39 полку хімзахисту, брав участь у ліквідації наслідків аварії, за що був нагороджений медаллю « За відзнаку у військовій службі» І ступеня.
З 1988 по 1992 рік проходив службу в Західній групі військ (Німеччина) на посаді секретаря парткомісії політвідділу спецчастини ( м. Лейпциг).
Після звільнення з лав Збройних сил працював до 1999 року у галицькому РВК на посаді старшого помічника начальника відділення (м. Львів).
Нагороджений орденами Червоної зірки та «Знак Пошани»; медаллю «За відзнаку у військовій службі» І ступеня, медаллю Республіки Афганістан «Воїну – інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» та іншими ювілейними медалями, грамотою Президії Верховної Ради СРСР – воїну – інтернаціоналісту.

Гутман Петро Йосипович.

Народився 4 квітня 1950 року в селі Млинська Теребовлянського району Тернопільської області в селянській сім’ї.
В 1957 році вступив, а в 1964 році закінчив 4 класи Млиниської початкової школи. Після закінчення в 1965 році 8 класів Кобиловолоцької середньої школи Теребовлянського району, вступив на навчання у Борщівський технікум механізації сільського господарства, який закінчив з відзнакою у 1969 році, здобувши кваліфікацію техніка -механіка.
У 1969 році, до призову в Радянську армію, працював бригадиром тракторної бригади Буданівської лукомеліоративної станції. З 1969 по 1971 рік – служба в лавах Радянської армії.
У 1972 році Гутман П.Й. вступив на навчання, а у 1978 закінчив Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту, отримавши кваліфікацію інженера- механіка.
З 1972 року по 2000 рік – служба в органах внутрішніх справ Тернопільської області: інспектор дорожнього нагляду Державної автомобільної інспекції (ДАЇ) (1972- 1973 рр.); старший інспектор дорожнього нагляду ДАІ (1973-1974 рр.); старший інспектор з пропаганди правил дорожнього руху ДАІ (1974-1978 рр.); звільнений секретар комітету комсомолу Тернопільськог<*тарнізону міліції (1978-1984 рр.); державний інспектор обласного реєстраційного екзаменаційного відділення ДАІ (1984-1985 рр.); заступник командира батальйону ДАІ з виховної роботи (1986-1993 рр.); начальник організаційно- аналітичного відділу ДАІ, начальник штабу ДАІ (1993-2000 рр.). Працюючи старшим інспектором з пропаганди правил дорожнього руху, вперше у Тернопільській області організував змагання юних інспекторів дорожнього руху (1976р.), і вперше команда області взяла участь у Всеукраїнських змаганнях в м. Одесі (піонерський табір «Молода гвардія», 1976.). Відтоді і по теперішній час ці змагання проводять щорічно. Активно займався журналістикою. У липні 1998 року Петра Гутмана прийнято до спілки журналістів України. Взяв активну участь у розробці проектів нормативних документів щодо створення дорожньої міліції в Тернопільській області. Був виконавцем програми зі створення і покращення матеріально-технічної бази ДАІ та соціального захисту працівників шляхом будівництва адміністративних приміщень та житлових будинків. В органах внутрішніх справ Тернопільської області він пройшов шлях від сержанта до підполковника міліції. Завершив службу у лютому 2000 року на посаді начальника штабу управління ДАІ у Тернопільській області. Віддав роботі в органах внутрішніх справ більше 28 років. Ветеран служби. За добросовісне ставлення до своїх службових обов'язків нагороджений 7-ма медалями, багатьма грамотами, грошовими преміями. Неодноразово Гутману П.Й. оголошувались подяки. Проте спокій на пенсії не влаштував людину з активною життєвою позицією. Перекваліфікувавшись П.Гутман з 2001 по 2005 рік працював на керівних посадах в підприємствах сфери житлово-комунального господарства в м. Тернополі, а з 2005 року по теперішній час працює юристом в одному із Тернопільських підприємств житлово- комунального господарства. Приймає активну участь у громадському житті спілок ветеранів органів внутрішніх справ - обласного управління МВС України «Кремінь» та обласного управління ДАТ" МВС України, в Тернопільській області« Автомобіліст». Його обрано членом рад цих ветеранських організацій. Він також підтримує тісні зв’язки з Тернопільським національним технічним університетом, який він закінчив. В 2010 році з нагоди 50-річчя університету була видана ювілейна книга «Храм науки і знань». В числі кращих 50-ти випускників його фотографію з коротким життєвим нарисом занесено в цю книгу. П.Д. Кривий, професор кафедри конструювання верстатів, інструментів та машин ТНТУ ім. І.Пулюя.

Кочкур Михайло Васильович
Народився 5 червня 1949 р. В с.Кобиловолоки.
У 1956 р. почав навчатися в Кобиловолоцькій школі, яку закінчив в 1966 році.
У 1972 році закінчив геологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, за спеціальністю «Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин».
У 1972-1987 роках працював геологом, головним геологом, начальником Мордовської геолого-пошукової партії Міністерства геології Російської Федерації.
З 1987 року, в зв‘язку з переїздом, працював начальником загону в Київській геологорозвідувальній партії Правобережної експедиції державного геологічного підприємства «Північгеологія».
З 1995 року перейшов на державну службу до Державного комітету України з геології та надрокористування, де працював начальником відділу пооб‘єктного планування та нормативно-правового забезпечення, заступником начальника планово-фінансового управління.
З 2000 року призначений начальником Управління економіки, фінансів та бухгалтерського обліку Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Займається економікою та фінансовими проблемами геологорозвідувальних робіт і надрокористування, економікою та бухгалтерським обліком в геологорозвідувальному виробництві, законодавчим регулюванням геологорозвідувальних робіт і надрокористування, системою оподаткування родовищ корисних копалин, методиками проведення геологорозвідувальних робіт та геолого-економічної оцінки об‘єктів геологорозвідувальних робіт.
Почесний розвідник надр України, нагороджений: галузевими медалями Лучицького і Лутугіна, грамотою Кабінету Міністрів України та медаллю «За працю і звитягу».