Archive for » Апрель, 2011 «

Апрель 20th, 2011 | Автор:

Галанджій Юрій Петрович
Народився 10 листопада 1942 року в с. Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області.
Батьки були працівниками сільського господарства.
У 1959 році закінчив Кобиловолоцьку середню школу і в 1960 році поступив в Хоростківське училище механізації сільського господарства, в липні того ж року був направлений у складі групи в Казахстан – на сільськогосподарські роботи. Після річного навчання в училищі військовим комісаріатом був направлений на курси водіїв, які закінчив у 1961 році.
З 1961 по 1964 рік проходив строкову військову службу у взводі розвідки МСП (м. Ужгород).
З 1964 по 1967 рік навчався в Тульському Артилерійському училищі, яке закінчив з відзнакою (м. Тула, Росія).
З 1967 по 1973 рік проходив службу в Закавказькому військовому окрузі на посадах Командира взводу, командира артилерійського дивізіону (с. Кобі Бакинського району).
З 1973 по 1977 рік слухач Військово-політичної академії (м. Москва, Росія).
З 1977 по 1983 рік проходив службу в Прикарпатському військовому окрузі на посаді заступника командира полку по політчастині (м. Теребовля та м. Коростень).
У 1982 році був направлений для надання допомоги сільському господарству у збиранні врожаю, за що був нагороджений орденом «Знак Пошани».
З березня 1983 по грудень 1984 року проходив службу в обмеженому контингенті Радянських військ в Республіці Афганістан на посаді секретаря партійної комісії при політвідділі мотострілецької дивізії. В період проходження служби в Афганістані неодноразово брав участь в бойових діях, за що був нагороджений орденом Червоної зірки.
Після аварії на ЧАЕС, буквально через 8 днів, з 5 по 17 травня 1986 року у складі 39 полку хімзахисту, брав участь у ліквідації наслідків аварії, за що був нагороджений медаллю « За відзнаку у військовій службі» І ступеня.
З 1988 по 1992 рік проходив службу в Західній групі військ (Німеччина) на посаді секретаря парткомісії політвідділу спецчастини ( м. Лейпциг).
Після звільнення з лав Збройних сил працював до 1999 року у галицькому РВК на посаді старшого помічника начальника відділення (м. Львів).
Нагороджений орденами Червоної зірки та «Знак Пошани»; медаллю «За відзнаку у військовій службі» І ступеня, медаллю Республіки Афганістан «Воїну – інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» та іншими ювілейними медалями, грамотою Президії Верховної Ради СРСР – воїну – інтернаціоналісту.

Категорія: Наші люди  | Коментувати
Апрель 20th, 2011 | Автор:

Гутман Петро Йосипович.

Народився 4 квітня 1950 року в селі Млинська Теребовлянського району Тернопільської області в селянській сім’ї.
В 1957 році вступив, а в 1964 році закінчив 4 класи Млиниської початкової школи. Після закінчення в 1965 році 8 класів Кобиловолоцької середньої школи Теребовлянського району, вступив на навчання у Борщівський технікум механізації сільського господарства, який закінчив з відзнакою у 1969 році, здобувши кваліфікацію техніка -механіка.
У 1969 році, до призову в Радянську армію, працював бригадиром тракторної бригади Буданівської лукомеліоративної станції. З 1969 по 1971 рік — служба в лавах Радянської армії.
У 1972 році Гутман П.Й. вступив на навчання, а у 1978 закінчив Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту, отримавши кваліфікацію інженера- механіка.
З 1972 року по 2000 рік — служба в органах внутрішніх справ Тернопільської області: інспектор дорожнього нагляду Державної автомобільної інспекції (ДАЇ) (1972- 1973 рр.); старший інспектор дорожнього нагляду ДАІ (1973-1974 рр.); старший інспектор з пропаганди правил дорожнього руху ДАІ (1974-1978 рр.); звільнений секретар комітету комсомолу Тернопільськог<*тарнізону міліції (1978-1984 рр.); державний інспектор обласного реєстраційного екзаменаційного відділення ДАІ (1984-1985 рр.); заступник командира батальйону ДАІ з виховної роботи (1986-1993 рр.); начальник організаційно- аналітичного відділу ДАІ, начальник штабу ДАІ (1993-2000 рр.). Працюючи старшим інспектором з пропаганди правил дорожнього руху, вперше у Тернопільській області організував змагання юних інспекторів дорожнього руху (1976р.), і вперше команда області взяла участь у Всеукраїнських змаганнях в м. Одесі (піонерський табір «Молода гвардія», 1976.). Відтоді і по теперішній час ці змагання проводять щорічно. Активно займався журналістикою. У липні 1998 року Петра Гутмана прийнято до спілки журналістів України. Взяв активну участь у розробці проектів нормативних документів щодо створення дорожньої міліції в Тернопільській області. Був виконавцем програми зі створення і покращення матеріально-технічної бази ДАІ та соціального захисту працівників шляхом будівництва адміністративних приміщень та житлових будинків. В органах внутрішніх справ Тернопільської області він пройшов шлях від сержанта до підполковника міліції. Завершив службу у лютому 2000 року на посаді начальника штабу управління ДАІ у Тернопільській області. Віддав роботі в органах внутрішніх справ більше 28 років. Ветеран служби. За добросовісне ставлення до своїх службових обов'язків нагороджений 7-ма медалями, багатьма грамотами, грошовими преміями. Неодноразово Гутману П.Й. оголошувались подяки. Проте спокій на пенсії не влаштував людину з активною життєвою позицією. Перекваліфікувавшись П.Гутман з 2001 по 2005 рік працював на керівних посадах в підприємствах сфери житлово-комунального господарства в м. Тернополі, а з 2005 року по теперішній час працює юристом в одному із Тернопільських підприємств житлово- комунального господарства. Приймає активну участь у громадському житті спілок ветеранів органів внутрішніх справ - обласного управління МВС України «Кремінь» та обласного управління ДАТ" МВС України, в Тернопільській області« Автомобіліст». Його обрано членом рад цих ветеранських організацій. Він також підтримує тісні зв’язки з Тернопільським національним технічним університетом, який він закінчив. В 2010 році з нагоди 50-річчя університету була видана ювілейна книга «Храм науки і знань». В числі кращих 50-ти випускників його фотографію з коротким життєвим нарисом занесено в цю книгу. П.Д. Кривий, професор кафедри конструювання верстатів, інструментів та машин ТНТУ ім. І.Пулюя.

Категорія: Наші люди  | Коментувати
Апрель 20th, 2011 | Автор:

Кочкур Михайло Васильович
Народився 5 червня 1949 р. В с.Кобиловолоки.
У 1956 р. почав навчатися в Кобиловолоцькій школі, яку закінчив в 1966 році.
У 1972 році закінчив геологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, за спеціальністю «Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин».
У 1972-1987 роках працював геологом, головним геологом, начальником Мордовської геолого-пошукової партії Міністерства геології Російської Федерації.
З 1987 року, в зв‘язку з переїздом, працював начальником загону в Київській геологорозвідувальній партії Правобережної експедиції державного геологічного підприємства «Північгеологія».
З 1995 року перейшов на державну службу до Державного комітету України з геології та надрокористування, де працював начальником відділу пооб‘єктного планування та нормативно-правового забезпечення, заступником начальника планово-фінансового управління.
З 2000 року призначений начальником Управління економіки, фінансів та бухгалтерського обліку Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Займається економікою та фінансовими проблемами геологорозвідувальних робіт і надрокористування, економікою та бухгалтерським обліком в геологорозвідувальному виробництві, законодавчим регулюванням геологорозвідувальних робіт і надрокористування, системою оподаткування родовищ корисних копалин, методиками проведення геологорозвідувальних робіт та геолого-економічної оцінки об‘єктів геологорозвідувальних робіт.
Почесний розвідник надр України, нагороджений: галузевими медалями Лучицького і Лутугіна, грамотою Кабінету Міністрів України та медаллю «За працю і звитягу».

Категорія: Наші люди  | Коментувати
Апрель 20th, 2011 | Автор:

Стояновський Володимир Григорович — учений-фізіолог, доктор ветеринарних наук, професор, академік Української академії наук. Народився 19 квітня 1950 року в селі Кобиловолоки Теребовлянського р-ну Тернопільської області. З 1957 по 1967 рр. навчався у Кобиловолоцькій середній школі. У 1967 році вступив на ветеринарний факультет Львівського зооветеринарного інституту, який закінчив з відзнакою у 1972 році та отримав скерування до аспірантури. З 1972 по 1975 рр. — аспірант Українського науково-дослідного інституту фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. Під час навчання в аспірантурі підготував і захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю — фізіологія людини і тварин. За період з 1975 до 2000 рр. пройшов трудовий шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача сектором фізіології травлення цього ж інституту.
У 2000 році захистив докторську дисертацію та перейшов працювати у Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького завідувачем кафедри нормальної та патологічної фізіології. Він є автор (співавтор) більше 250 наукових праць, понад 40 навчально-методичних рекомендацій, трьох патентів. Професор Стояновський В.Г. є співавтором двох підручників для студентів і двох навчальних посібників з грифом МАП і МОН України. За час роботи в університеті підготував чотирьох кандидатів наук, є науковим керівником семи кандидатських дисертацій.
Окрім наукової роботи В.Г. Стояновський бере активну участь у громадській та благодійній діяльності. З 1996 року він голова Львівської обласної діабетичної асоціації «Інсула».

Категорія: Наші люди  | Коментувати
Апрель 20th, 2011 | Автор:

Андрущак Галина Олегівна, народилася 25 січня 1984р. в селі Кобиловолоки Теребовлянського району, Тернопільської області.
Мої батки: Батько – Андрущак Олег Зіновійович, 30.06.1959р.н.,
Мати – Андрущак Любов Володимирівна, 10.01.1962р.н.
В 2001 році закінчила Кобиловолоцьку загальноосвітню школу І –ІІІ ступенів і в цьому ж році поступила на фізичний факультет, спеціальність „Фізична та біомедична електроніка” Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який закінчила з відзнакою в 2006 р. і отримала кваліфікацію магістра електроніки.
Продовжила наукову діяльність в аспірантурі на кафедрі електроніки і енергетики Чернівецького національного університету з 2006р. по 2009р. Тема дисертаційної роботи „Фізичні властивості напівмагнітних твердих розчинів на основі сульфідів ртуті”. Є власником патенту на корисну модель та автором 21 наукових праць, які опубліковані в міжнародних та українських наукових журналах та збірниках матеріалів міжнародних конференцій.
З 2005р. по 2009 р. працювала за сумісництвом викладачем спецдисциплін Чернівецького індустріального коледжу (Теоретичні Основи Електротехніки (ТОЕ), Теорія електричних та магнітних кіл (ТЕМК), Конструкційні та елктротехнічні матеріали, Електротехніка з основами електроніки, Комп’ютерна схемотехніка).
З 2009 року і до теперішнього часу працюю асистентом кафедри електроніки і енергетики, веду заняття з дисциплін: Оптика і метрологія сонячних елементів, Взаємодія світла з речовиною напівпровідника, Літієві джерела живлення, Оптичні і фотоелектричні властивості напівпровідників, керую бакалаврськими, дипломними і магістерськими науковими роботами.

Категорія: Наші люди  | Коментувати
Апрель 20th, 2011 | Автор:

Народився 15 липня 1961 року. В 1978 році закінчив школу. До ВУЗу не пройшов за конкурсом і тому з вересня 1978 р. по жовтень 1979 р. працював в селі, на спиртовому заводі. В 1979 році поступив в Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, механіко-матичний факультет, на заочне відділення. З жовтня 1979р. по листопад 1981 р. служба в армії. Після служби влаштувався працювати на Дарницьку ТЕЦ у м. Києві. В 1987 році закінчив навчання в університеті, одержав диплом за спеціальністю математик – викладач, але залишився працювати на електростанції. В 1990-91 рр. був у відрядженні в Алжирі, на будівництві теплоелектростанції в м. Джіджель.
В 1994 році назначений на посаду начальника цеху теплової автоматики та вимірювань. В віданні цеху всі вимірювання, автоматичне керування, сигналізації та захисти всього обладнання електростанції, а також прилади обліку тепла частини житлових будинків лівобережжя Києва, які ми обігріваємо.
Одружений. Син навчається в Київському національному університеті будівництва та архітектури, дочка – в національному економічному університеті.

Категорія: Наші люди  | Коментувати
Апрель 19th, 2011 | Автор:

Возняк Степан Михайлович народився 25 квітня 1959 року в селі Кобиловолоки Теребовлянського р-ну Тернопільської області. З 1966 по 1976 навчався у Кобиловолоцькій середній школі. У 1976 поступив у Львівський будівельний технікум, який закінчив з відзнакою у 1979. Протягом 1979-1981 рр. служив в армії. Отримав звання сержант запасу. З 1981 року Возняк С.М. працював майстром у ЛСБМУ №1. З 1987 був начальником дільниці. У 1984 поступив у Львівський політехнічний інститут, на будівельний факультет, який закінчив у 1990 році.
З 2004 Возняк С.М. працював головним інженером у Головній дирекції по обслуговуванню іноземних представництв. З 2005 по 2008 працював у ТзОВ Укрінвестбуд. З 2008 року і по сьогодні Возняк С.М очолює філію компанії Інтергалбуд у Рівному.

Категорія: Наші люди  | Коментувати